Хоч на нашому ринку крісла-мішки з’явилися відносно недавно, все ж це далеко не новинка – їм вже більше 50 років і родом вони з Італії. Дехто вважає, що ідея створення крісла-мішка прийшла від робітників меблевої фабрики, які постійно збирали поролонові обрізки в мішки, а потім в перерві вмощувались на них для відпочинку.

60-ті – розквіт нової культури в усьому світі: артхаус, поп-арт, хіпі, стиляги, ідеалом краси визнана Твіггі, світ божеволіє під The Beatles і The Rolling Stones, жінки перевдягаються в міні-спідниці, смокінги і бікіні. Немає нічого дивного, що і звичайні домашні меблі почали якісно видозмінюватися.

Поява першого бін бега “Sacco” була гучною: незрозумілий і зухвалий зовнішній вигляд, відсутність каркасу, невідомий наповнювач всередині – це був яскравий представник напряму “антидизайн”. Хоча, незважаючи на “антидизайнерську” задумку, функціональність цього винаходу була надзвичайно висока, що і забезпечило швидкий ріст популярності.

Зараз відбувається черговий етап видозміни, розвитку безкаркасних меблів. В першу чергу це стосується зовнішнього вигляду – лаконічний, стильний дизайн, елегантні форми, “спокійні” кольори. Технологія конструювання дозволяє створювати бін беги із стійким корпусом, завдяки внітрішнім стяжкам, без жодного каркасу. Більше того, сучасний дизайн безкаркасних меблів “потребує” нового визначення цих предметів інтер’єру, адже “крісло-мішок”, як назва, дещо спрощує і не передає сутності цих легких, чудових та безпечних меблів.

Унікальність цих меблів і причина її популярності насамперед в оригінальному дизайні і зручності: крісло повністю повторює контури тіла і дарує ні з чим не зрівняне відчуття зручності і розслаблення, якого не досягнути використовуючи корпусні меблі стандартних форм.